Родина

Мріяла про чоловіка-кухаря. Тепер шкодую про це

Всім добрий день! Дякую, що завітали на .

Сьогодні, як я і обіцяла, мені хотілося б розповісти детальніше про нас з чоловіком, трохи розкрити наше життя.

Я до заміжжя жила з батьками, весь побут вела мама, а я повністю була занурена в роботу. Ратотала з ранку до ночі, вдома було навантаження не менше ( я викладач іноземних мов, часто брала переклади на будинок). Готувати, на свій сором, я не вміла і не любила. Завжди мріяла: ” Хоч би чоловік-кухар попався, ось тоді взагалі готувати не потрібно буде”.

Під час спілкування з майбутнім чоловіком, дізналася, що він шеф-кухар в ресторані. І зрозуміла, що це доля. Не дарма я стільки років вимолювала таку ідеальну для себе партію

Всі подруги мені заздрили: “Ось так поезло тобі, буде тепер чоловік балувати тебе ресторанними стравами. І нікуди ходити не потрібно”.

Але тільки в шлюбі я зрозуміла, що не тут-то було. Ідеальне уявлення про чоловіка – шеф-кухаря луснули як мильна бульбашка. Тепер я вже шкодую, що мій чоловік вибрав дану професію.

По-перше, готувати вдома чоловік зовсім не хоче. Йому вистачає кухні на роботі. Вдома він просто хоче побути чоловіком, а не кухарем. Тому стою біля плити тільки я. Так ще й доводиться постаратися, щоб не осоромитися перед професіоналом.

По-друге, ви не уявляєте, як важко догодити чоловікові, який професійно вміє готувати. Все що я приготую, розглядається і распробуется дуже ретельно, з подальшим зауваженням

По початку я на це ображалася, але потім зрозуміла, що це витрати професії. Ну звик він все перевіряти і оцінювати. Адже, і мене він не хоче спеціально образити, але повчання самі ллються з глибини кухарський душі. Я вже звикла. Тепер, навпаки, чекаю, як він оцінить нове приготоване мною блюдо.

Ось така мила статуетка стоїть на самому видному місці вітальні. Нагадування, що в квартирі живе найкращий у світі кухар

По-третє, чоловік рідко буває вдома. Працює до ночі, вихідний один, і то в кращому випадку. На свята його, звичайно ж, немає з нами, тому що у святкові дні в ресторанах якраз найбільша спека!

Нікуди толком не сходиш, планувати щось на вихідні взагалі нереально. У єдиний вихідний потрібно встигнути переробити всі справи по дому. А адже хочеться і приділити час один одного, подивитися фільм, поговорити довше. Але ближче до ночі видно, як чоловік сильно втомився. Хоча він все одно приділяє мені хоч кілька хвилин, щоб спокійно без дітей посидіти на кухні за чашкою чаю.

Зараз під час карантину я щаслива, що ми так багато часу проводимо разом. Дуже не вистачало таких моментів єднання сім’ї. Діти в захваті, що тато так довго перебуває вдома. Хоча син питає:”А тато на роботу більше ходити не буде? Гроші ж треба заробляти! “)))

По-четверте, самий великий мінус роботи кухарем – це проблеми зі здоров’ям: з ногами і спиною. Йому доводиться стояти по 12 годин, присісти за день практично не виходить – величезні навантаження. До 30 років важкий варикоз, 2 тижні тому провели другу операцію на ногу. Хоча ось тільки оперувалися в листопаді.

Я вмовляю, щоб кидав свою кухню. Готувати краще вдома для коханої дружини і дітей, для гостей. А підшукати що-небудь інше, менш напружуюче для ніг.

Поки не погоджується, роботу свою любить. У приготуванні їжі бачить своє покликання. Але здоров’я важливіше. Тому може й передумає. Нам хочеться бачити його здоровим і щасливим!