(044) 360-91-44
20.03.2015

ЕЛЕКТРОННІ ТОРГИ: ЩЕ Є НАД ЧИМ ПРАЦЮВАТИ

Електронні торги: ще є над чим працювати

Джерело:  http://bankruptcy-ua.com

Нова процедура продажу арештованого майна через Інтернет потребує суттєвих доопрацювань, щоб держава від її роботи отримувала більшу матеріальну вигоду

Автор: Олександр Колосовський

Електронна система продажу конфіскату все ще далека від досконалості. За словами юриста юридичної компанії "Софоклеус і Партнери Консалтінг" Тамари Гуленко, поширені випадки, коли майно не можна отримати від виконавчої служби через те, що воно знаходиться в іншому регіоні, а це значно ускладнює перехід права власності покупцеві і до того ж спричиняє додаткові фінансові витрати. "Не в повному обсязі відрегульований алгоритм передачі документів з метою подальшого оформлення виграного лота за переможцем аукціону, а також значно ускладненим є повернення гарантійного внеску у разі визнання торгів такими, що не відбулися", - перераховує юрист недоліки нової системи.

За словами головного юрисконсульта адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Володимира Мартиненка, остаточно перемогти корупцію шляхом впровадження електронних торгів все ж не вдалося: досить часто трапляються випадки, коли покупцям привабливого брухту просто відмовляють в реєстрації за формальних причин в останній момент, тим самим позбавляючи їх можливості зареєструватися вдруге. "В результаті, за наявності 3-4 учасників, які виявили бажання придбати товар, до торгів допускають тільки одного, який і стає переможцем", - говорить він.

Проти успішності нової системи спрацювала і недостатня компьютерізованість нашого населення. Якщо початкова вартість продаваного майна становить більше 100 тис. грн, покупець для участі в торгах повинен отримати електронний цифровий підпис. "Отримати цифровий підпис нескладно, але потрібно знайти на сайті Мін'юсту центр ідентифікації електронних ключів, поїхати туди, підписати договір, отримати ключ і розібратися, як ним користуватися. Якщо людина купує товар на суму більше $5 тис., він не обов'язково є "просунутим" інтернет-користувачем, щоб ризикнути зайнятися цим", - пояснив партнер юридичної фірми "Аріо Кепітал Груп" Юліан Хорунжий.

З ним солідарна і Тамара Гуленко, яка звертає увагу на те, що відсоток українців, які не мають доступу до всесвітньої інформаційної мережі, при впровадженні СЕТАМ не був врахований.

Чому мало грошей?

Спірним також залишається питання, чи набагато більше грошей отримає держава за рахунок продажу конфіскату саме через інтернет. Міністерство юстиції на запит видання "Банкрутство&Ліквідація" про обсяги продажу майна за 2014 р. саме через електронні торги не відповіло, надавши тільки цифри про загальну виручку за минулий рік - 393,4 млн грн.

Юліан Хорунжий розповів "Банкрутство&Ліквідація", що в попередні роки на реалізацію передавалося майно за оціночною вартістю на 7-8 млрд грн в рік. І хоча у багатьох випадках ціна продажу була занижена, в рік виручка від продажів становила понад 2,5 млрд грн. За словами Юліана Хорунжого, сьогодні в електронній системі зареєстровано майна на 1,2-1,4 млрд грн, тоді як продано через СЕТАМ - на суму трохи більше 200 млн грн.

У Тамари Гуленко інші цифри. За її інформацією, згідно зі статистичними даними прес-центру Мін'юсту, станом на поточний рік сума внесених лотів в електронну систему СЕТАМ складає більше 4 млрд грн., а в цілому з першого дня роботи системи проведено понад 5 тис. онлайн-аукціонів, на яких реалізовано майна на загальну суму близько 564 млн грн.

Володимир Мартиненко вважає, що зниження обсягу продажів пов'язане з виключенням з процесу торгуючих організацій, які "форсували" процес інвентаризації та продажу цікавих об'єктів. "Тому разом з іншими лотами (які і зараз виставляються на торги) на продаж "виходили" об'єкти торгуючих організацій, які й становили основний обсяг продажу "старим" способом", - зазначив він. Експерт підкреслив, що Державна виконавча служба у першу чергу звітує про кількість зареєстрованих учасників, яку, судячи з усього, сама й "накручує". "Адже якщо подивитися на будь-який з лотів на торгах, ви помітите, що є багато "учасників", які перебувають у статусі "очікує підтвердження", але ставок не роблять. Тому говорити про успіх СЕТАМ як про новий революційний метод реалізації майна зарано", - вважає Володимир Мартиненко.

На думку Юліана Хорунжого, причин зниження обсягів виручки від продажу арештованого майна декілька. Він пояснив, що Державна виконавча служба дуже повільно і в неповному обсязі вносить інформацію в електронну систему проведення торгів. Окрім того, вважає він, негативно позначилася на результаті і непродумана рекламна кампанія. "Тому відвідувачів електронного сайту, які мають купівельну здатність, відверто недостатньо для ефективних продажів", - сказав він. Попередня система давала більший обсяг продажів, як не дивно, в тому числі і завдяки корупції. Юліан Хорунжий пояснив, що раніше компанії, які займалися продажем, "стимулювали" державного виконавця, щоб той швидше провів оцінку майна і передав його на продаж. "Сьогодні такого немає. Державний виконавець отримує 2 тис. грн зарплати і йому немає необхідності поспішати виставляти майно на продаж. Безпосередньо інформацію в систему електронних торгів вносить саме державний виконавець, який веде виконавче провадження. При цьому слід пам'ятати, що навантаження на державного виконавця складає в середньому 100 виконавчих виробництв в місяць. Тобто він повинен протягом дня внести інформацію про продаж 3 лотів. Для нього просто немає стимулів", - вважає юрист.

Монополія шкодить

Успішним продажам шкодить і монополізм: зараз торги організовує лише держпідприємство "Інформюст". На думку Юліана Хорунжого, незайвим було б зруйнувати монополію і залучити до продажу приватні компанії, які б "розкручували" власні сайти з інформацією про майно, що продається. "Це нескладно здійснити на програмному рівні, та ще простіше - юридично: просто укласти з "Інформюстом" договір про те, що у випадку, якщо покупець брав участь у торгах через сайт-партнер, той отримає відповідну винагороду", - сказав він. На думку юриста, навіть якщо "Інформюст" буде витрачатися на винагороди компаніям-партнерам, його дохід зросте через збільшення обсягів продажу арештованого майна. "Продажі через сайт компанії-партнера, можливо, будуть навіть більш результативними, ніж через нинішню систему", - припустив юрист.

Мін'юст повідомив, що вже опрацьовує питання про внесення змін у нормативно-правові акти, щоб організацією і проведенням торгів могли займатися і інші компанії.

Крім того, є можливість суттєво розширити перелік майна, що продається. На думку Володимира Мартиненка, на сьогодні один з основних недоліків СЕТАМ - неможливість проводити аукціони з продажу земельних ділянок. Крім того, вважає експерт, найбільше гальмує її розвиток недовіра з боку населення до продажу арештованого майна загалом. "Як приклад: ні для кого не секрет, що за оформлення транспортного засобу, придбаного на торгах, у ДАІ доведеться викласти "кругленьку" суму, інакше, ви ризикуєте отримати відмову", - вважає експерт і додає, що СЕТАМ, як складова суспільства з високою правовою свідомістю, є просто часткою злагодженої роботи системи виконання судових рішень.